Як нейропсихологія пояснює те, що чай доставляє таке величезне задоволення – і процес, і сам напій? Як це працює?
Почнемо з дофаміну – гормону щастя, або точніше гормону очікування щастя.
Дофамін — це нейромедіатор, який виробляє наш мозок, щоби стимулювати нас на дії. Завдяки йому людина може зосередитися і досягти результатів, навіть якщо винагорода відкладена або неочевидна. Щоби працювати продуктивніше, ми можемо свідомо збільшувати рівень дофаміну.
Коли ми усвідомлено кілька хвилин виділяємо на приготування чаю – китайською чи японською церемонією, по-англійськи або в космополітичному«харіо», очікуємо у передчутті першого ковтка –отримуємо порцію дофаміну, яка потім робить нашу роботу ефективнішою. Для синтезу дофаміну зокрема потрібен тирозин — амінокислота, яка є окрім шоколаду, мигдалю, йогурту також в зеленому чаї. L-теанін теж провокує вироблення дофаміну.
Пригадуєте стан спокійного зосередження після чашки чаю? Коли ми п`ємо чай, це покращує синтез в організмі ГАМК – гамма-аміномасляної кислоти. Вона є в улунах, найбільше тайванських. GAMK – головне гальмо для нейромедіаторів. Вона робить нас спокійними й зосередженими, покращує роботу нервової системи та укріплює її, зокрема, такі функції, як мислення, сприйняття, увагу.
А коли після двох чашок чаю люди поряд здаються своїми, а розмови стають щирими? Це окситоцин. Його називають «гормоном любові», тому що він виділяється, коли ми торкаємося один до одного, обіймаємося або кохаємося. Дотик збільшує довіру і співпереживання, допомагає нам формувати зв’язки з іншими.
Вироблення окситоцину в нашому організмі стимулює кофеїн і тепло, тобто — гарячий чай, який ми п’ємо повільно, проливами, прогріваючи себе з середини. Певно саме тому пити чай в хорошій компанії або навіть самому – дуже схоже на теплі обійми близької людини.
З огляду на останні новини, «чашка чаю відновить мою нормальність», як писав Адамс Дуглас в «Автостопом по Галактиці».
