Як ви думаєте, хто найбільше у світі споживає та вирощує чаю?
Звісно, китайці. Лиш уявіть: 35 % світового чаю виготовляють у Китаї!
Однак, чайне виробництво це не тільки ароматний напій у чашці — воно залишає купу відходів (якщо точніше, то 5 мільйонів тонн на рік у самому лиш Китаї). Серед чайних відходів — опалі листочки, гілки, зола і, звісно, заварка, яка залишається в наших горнятах.
Коли в Китаї побачили цифри щорічного забруднення продуктами чайної промисловості, то схопилися за голову і стали думати, а що такого корисного є у вжитому чаї? Шукали — і знайшли: целюлозу, білки, поліфеноли, кофеїн, пігменти, вітаміни, мікроелементи й ще усілякі корисні штуки. А ці речовини, спостерегли китайці, можна використовувати в легкій промисловості, медицині, тваринництві, для очищення води та вирощування грибів. Деякі з цих напрямів уже освоїли інші чайні країни Азії.
Записники та блузки з чаєм
У Японії вигадали спосіб, як із чайного листя робити папір. До того ж не простий папір, а який ще й можна мити, і навіть прати! Результати насправді вражають: такий папір не пошкодився навіть після 20 циклів прання в машинці (деяким футболкам би додати чайного листя до складу!)
Тим часом в Індії повертаються до давніх традицій: там використовують чай як барвник. Чайне листя замочували, кип’ятили, проціджували — а потім фарбували цим розчином тканину. Шовкову! Експериментатори залишилися задоволеними: чай дає стійкий колір (від світло-пісочного до темного шоколаду, залежно від подальшої обробки тканини) і глибокий відтінок. Пакистанські колеги індійців пішли ще далі: пофарбували шовкову блузку чаєм, запхавши її в мікрохвильовку! Так-так, у деяких людей дійсно весела робота. Унаслідок досліду пакистанці отримали коричневий стійкий колір з безпечного для здоров’я людини фарбника, ще і при мінімальних витратах. Китайські вчені експериментували в іншому напрямі: виділили чайні сполуки-пігменти та сполучали їх з натуральними речовинами, куркумою та дубильною кислотою, — щоб досягти якнайстійкішого результату при фарбуванні.
Чаєм і напоєні, і ситі
В Індонезії досліджували хімічний склад чорного та зеленого чаїв як потенційного джерела білка, клітковини та мінералів у раціоні жуйних тварин. Тобто чайною заваркою можна підгодовувати овечок і корів!
У багатьох країнах люди додають чайне листя у власний раціон: у В’єтнамі його використовують як спецію проти псування жирних продуктів, а в Індії — для присмачування їжі та консервації. У Китаї чаєм Лунцзин нейтралізують запах риби в юшці, а також — коптять з ним яйця, м’ясо та рибу.
До речі, традиція споживання чаю як основної страви дуже давня: уже 700 років до нашої ери в Китаї прості люди їли чай.
І поліковані!
Окрема історія з медициною. Почнемо з того, що з чайним листям в Індії, Китаї, Таїланді та Японії вже кілька століть працюють лікарі нетрадиційної медицини (гомеопати, адепти аюрведи та унані). Традиційна китайська та індійська медицина прописує зелений чай як стимулятор і сечогінний засіб, для сприяння травленню, загоєння ран і навіть лікування метеоризму!
Сучасна китайська наука пропонує використовувати стару заварку для виготовлення активованого вугілля, індійські науковці бачать потенціал вжитого чайного листя для боротьби з раком, учені з Малайзії видобувають з ужитого чаю антиоксиданти, а в Японії — екстрагують наночастинки золота і срібла для використання їх як антимікробних пігментів!
Чай на варті екології
Ще один дуже популярний напрям використання чайного листя — виготовлення природних фільтрів для води — адсорбентів. Вони можуть забирати з води іони важких металів та забрудників на кшталт міді, хрому та навіть свинцю! До того ж індійські учені пропонують використовувати відходи чаю для відновлення довкілля, виробництва енергії, виготовлення електричних пристроїв для зберігання енергії.
Не знаємо, як ви, а ми після цієї статті полюбили чай ще дужче.
