Сьогодні хочемо розділити із вами нашу радість: ми отримали контейнер свіжих японських чаїв.
На честь такої події хочемо відчинити двері у світ чаю з Японії та познайомити вас із деякими сортами.
Але спочатку – зануримось у минуле.
Історія японського чаю – дуже стародавня й оточена численними легендами. За однією з них, у 1191 році чернець Дзен Ейсай здобув у Китаї насіння чаю й почав вирощувати його поблизу Кіото, у дзен-буддійському монастирі. Результати своїх 30-річних праць і спостережень він виклав у двотомній праці, де докладно було описано різновиди чайних кущів, особливості вирощування, а особливу увагу приділено сприятливому впливу чаю на організм людини, способу заварювання при певних захворюваннях.
За іншою версією, чай прийшов до Японії ще раніше, у VIII столітті, і його завезли ченці буддистів із прилеглих країн. Тоді ж ченці створили обряд Інча, який закінчувався масовим чаюванням. Саме це дійство стало прообразом чайної церемонії.
Існують і інші версії появи чаю в Японії, але в цілому варто сказати, що тривалий час він був напоєм для обраних представників вищого суспільства та релігійних діячів. Ченці пили чай під час медитацій та релігійних ритуалів, аристократи – під час занять мистецтвом, бесід, літературних читань.
Японський чай – це насамперед зелений чай. Він вирощується на плантаціях біля підніжжя Фудзіями, в районі Уджі при Кіото, на островах Хонсю, Сікоку, Кюсю, поблизу річок, на схилах гір. Погода там тепла й волога, з частими туманами та рясними росами, що сприяє зростанню чайних пагонів.
Японський зелений чай помітно виділяється своїми особливостями, як зовнішніми, так і смаковими. А виявляються вони внаслідок особливостей клімату, вирощування чайних дерев та технологій перероблення – саме це надає чаю унікальних смакових та оздоровчих властивостей.
- Матча. У дослівному перекладі – «перетертий чай» (抹茶). Це високоякісний порошковий зелений чай, вирощений із застосуванням технології «критого розведення». Виготовляється з верхніх листочків шляхом перетирання на кам’яних жорнах до стану пудри. Є чудовою альтернативою кави. Донедавна чай маття не вживався практично ніде, окрім Японії. Сьогодні завдяки своїм унікальним властивостям він набирає великої популярності в усьому світі, у тому числі й в Україні. Його продають не тільки в кафе та магазинах здорового харчування, але й часто використовують як корисну добавку або натуральний барвник для приготування десертів та інших страв.
- Гьокура. У дослівному перекладі з японської назва цього чаю – «нефритова роса». Головна особливість полягає в кропіткому способі вирощування сорту. Живлячись великою кількістю органічних добрив, чайні кущі Гьокура мінімум за два тижні перед збирання затіняються спеціальними пристосуваннями від потрапляння прямого сонячного проміння. Це сприяє збільшенню вмісту амінокислот, що забезпечують чаю солодкуватий смак. Гьокура має аромат, притаманний тільки чаям, вирощеним у затіненні. Він нагадує норі та морську воду, що свідчить про значний вміст антиоксидантів.
- Сенча (煎茶) – буквально перекладається як чайний відвар. Є найпопулярнішим типом зеленого чаю в Японії. Він з’явився ще на початку XVII століття й становить понад 80% загального виробництва країни. Існує багато різновидів Сенча, від звичайнісінького до найвишуканішого, найкращі з яких збирають з кінця квітня до середини травня. Має зеленувато-золотистий колір, свіжий аромат і хороший баланс між терпкістю та солодкуватістю. Він вирощується на відкритих плантаціях під впливом сонячного проміння, на відміну, наприклад, від маття. В обробку йде листя верхніх молодих пагонів, що має найвищу якість. Славиться свіжим, м’яким, витонченим смаком.
- Бантя – чай, також шалено популярний у Японії. Він має легкий та свіжий смак із ледве помітною кислинкою. Його просто обожнюють за мінімальний вміст кофеїну і таніну, тож цей чай можна пити хоч кожного дня. Цікаво, що Бантя (cha 米 茶) походить від слів «бан» і «тя». Японською мовою «cha» означає «чай», а «ban» можна розуміти як «щоденний», «популярний» або «пізній».Останнє зумовлено пізніми посівами листя Бантя, які збирають з нижніх частин чайних кущів.
- Ще одна цікава частинка японських чайних традицій, що завітали до нашої країни, – чай Ходзіча. Не повірите, але це – коричневий зелений чай! Як так?Розповідаємо: Ходзіча – це буквально чай, який смажать. Беруть листя бантя та сенча й обжарюють у фарфоровому посуді на деревному вугіллі. Готовий настій зачарує своїм горіхово-карамельним ароматом та смаком із легкою терпкуватістю зеленого чаю. У складі – дуже мало кофеїну, тож пити його можна в будь-яку пору доби.
- Справжння знахідка для всіх поціновувачів екзотики – японський чай Геньмайтя. У його основі лежить зелений чай сенча, який змішують зі смаженим нешліфованим рисом. Його так і називають: «рисовий чай», «народний чай» або «попкорн-чай». Сенча створює прозорий зелений колір напою та поповнює його м’яким трав’янистим смаком, а рис додає настою густини й приємного горіхового посмаку.
Насправді це далеко не все, що нам хотілося б розповісти про чайну культуру Японії, адже світ чаю настільки цікавий та дивовижний, що його майже неможливо описати словами.
З любов’ю, TEAHOUSE ❤️
