Коли ми у себе, в Teahouse, говоримо «чорний цейлонський чай», маємо на увазі «Золото Тапробани»
Коли ми у себе, в Teahouse, говоримо «чорний цейлонський чай», маємо на увазі «Золото Тапробани». Золото — тому що в ньому багато тіпсів, Тапробана — давня назва острова Цейлон.
Готовий чай «Золото Тапробани» вирізняє насичений мідно-золотистий колір, класичний глибокий смак ыз м’якою терпкістю і злегка пряний аромат. Він має унікальний, тільки йому властивий квітковий посмак.
«Золото Тапробани» належить до полонниних чаїв: плантації розташовані на висоті до 500 м в районах Галле, Матара, Авіссавелла й Ратнапура. Його збирають і сортують вручну, як і всі цейлонські чаї.
Коротка історія
Цейлонський чай з’явився завдяки проблемі, помноженій на геніальний маркетинг. Місцевим плантаціям усього 150 років. Століттями на Цейлоні вирощували каву й корицю, але коли грибок винищив плантації кави, місцеві підприємці швидко переорієнтувалися на чай. Одним з перших почав вирощувати чай Джон Тейлор у 1867 році. Спочатку його сад мав площу всього 77 кв. м. До 1872 року він вже побудував фабрику, випустив партію чаю «Лулекондра» та відправив перші два (!) ящики на експорт. У 1891 році він нарешті поставив чай у Лондон.
Британський підприємець Томас Ліптон, скуштувавши в Лондоні цейлонський чай, відправився на острів, скупив землю під плантації та вклав кошти в обладнання для виробництва чаю. Незабаром він перетворив чайні плантації острова в «золоту жилу». Оскільки чай йому обходився дешевше, він зміг продавати його в Британії по 1 шилінгу й 7 пенсів за фунт при середній ціні 3 шилінги за фунт. Так досить швидко йому вдалося завоювати ринок Великобританії та, пізніше, США.
У 1948 році острів перестав бути британською колонією, але 90% чайного виробництва залишилося за англійцями. У чайної галузі зайнято близько 1 млн осіб. По експорту країна займає 4 місце в світі після Китаю, Індії та — з середини 1990-х — Кенії. У 2008 році Шрі-Ланка експортувала 223 млн кг чаю на рік. Особливість Шрі-Ланки — у дуже строгому контролю якості: експортують чай не нижче першого сорту.
Як і де видобувають «чайне золото»?
На Шрі-Ланці чай вирощують на малих висотах (до 600 м), середніх (600-1200 м) і великих (від 1200 м). Всього існує 7 кліматичних зон, і в кожній з них чай набуває свій особливий смак і аромат, залежно від вологості, вітру, ґрунту, рослин поруч та інших факторів (до речі, поділ на кліматичні зони ніяк не відбивається на його якості). Високогірні чаї районів Нувара Елія, Дімбула, Уве стоять окремо — як шампанське для особливих випадків.
Найякісніший чай ділиться на дві основні категорії: Golden — два-три листочка з бруньками (їх ще називають флеші або тіпси) з верхівок бічних пагонів, Silver — два листки без бруньки. Чаї середньої якості роблять з листя, що розпустилося. Весь цейлонський чай збирають вручну.
На острові дуже відповідально ставляться до садів: дбайливо доглядають, використовують метод контурної посадки (максимально обігруючи рельєф ґрунту), дбають про родючість грунту, обрізають гілки після врожаю тощо.
Чайні фабрики розташовані прямо на територі плантацій, що допомагає зберегти свіжість листя й уникнути витрат на транспортування.
Первинна сушка сировини в спеціальних жолобах займає 12-16 годин — до моменту, коли листя почне скручуватися. Вона допомагає видалити вологу з поверхні листя.
Далі листя ферментують: розкладають дуже тонким шаром на широких столах, де під впливом мікроклімату приміщення (температури й вологості) воно окислюється. Ознакою закінчення процесу є яскраво-мідний колір усієї поверхні листа.
Після цього в спеціальних камерах строго відміряний час листя обпалюють, щоб зупинити процес окислення. Важливо не перепалити, інакше листя втратить смак і аромат і стане звичайним сіном.
Готове листя вручну сортують за ключовими критеріями: цілісність й розмір. Далі зважують, упаковують і відправляють за призначенням — на аукціони та в брокерські контори. Перед експортом партії її обов’язково перевіряє і дегустує Чайний рада Шрі-Ланки. Завдяки такому ретельному процесу вирощування та обробки, суворому контролем якості цейлонський чай вважається одним з кращих в світі.
Який цейлонський чай на смак?
Оскільки Цейлон був довго британською колонією, виробники чаю орієнтувалися на смак англійців. Класичний чорний чай повинен зігрівати, знімати напругу, бути міцним, поєднуватися з молоком і цукром. Цейлонський чай надзвичайно ароматний, насичений, терпкий на смак, має легкий присмак цитрусових. Він добре себе почуває в купажах, з додаванням фруктів і квітів.
Найбільш характерні чорні цейлонські чаї в нашому асортименті: Нувара Елія, Дімбула ОР, Ува Р, Срібні Тіпси Цейлону, Золоті Тіпси Цейлону.
Чаї з присмаком вічних цінностей, стабільності та аристократизму.
На фото – чай «Золото Тапробани»
