Чайна культура в Туреччині істотно відрізняється від китайської, японської або британської. Їй менше ніж 100 років, чай варять (жодних делікатних проливів за Лу Юєм), п’ють з цукром й у галасливій компанії.
Туреччина споживає найбільше чаю у світі в перерахунку на одну людину – 2,5 кг на та стабільно є 6-м виробником чаю у світі.
Чому чай популярніший за каву?
Після Першої світової війни розпалася Османська імперія і кава стала дорогим імпортним продуктом. Ататюрк вирішив розвивати чай як альтернативу: північні чорноморські регіони підходили за кліматом, тож завезли Camellia Sinensis з Грузії та висадили чайні сади. Більшість чаю виробляють в Різе.
Завдяки тому, що алкоголь у країні майже не вживають, 90% турків чай п’ють щодня: «Розмови без чаю подібні небу без місяця». Його пропонують у кафе і чайних садах, п’ють чоловічими компаніями та сім’ями, під довгі бесіди або галас дітей, що бавляться поряд. П’ють чорний чай, каркаде, додають липу, яблуко, шипшину, шавлію тощо. Третина сімей робить свої власні чайні суміші.
Турецькі чаї діляться за міцністю: міцні темні чаї (кою), середні бурштиново-червоні (тавшан кани) та слабкі «ясні» (ансік).
Але марно чекати на вишуканий Дяньхун або Золотий равлик, де насолоджуєшся відтінкам й переливами. Скоріше – міцний з насиченим яскравим смаком і дуже смачний, де б ви не були.
Як заварити чай по-турецьки?
Чай варять у подвійних чайниках. На великому, в якому кипить вода, стоїть маленький заварник. Поки закипає вода, в заварнику прогрівається сухе листя (3-4 столові ложки). Заливають його водою, що кипить. Додають в нижній чайник ще води, зменшують вогонь або електричний чайних переходить у режим підігріву. І так на пару чай вариться ще 10-20 хвилин.
Наливають чай в скляні стакани у формі тюльпану і додають воду. Якщо на чверть стакану – це міцний чай, якщо заварки половина – дуже міцний. Не доливають 1 см, щоби зручно було брати.
Зазвичай кладуть під язик шматочок цукру і п’ють так.
Заварювати по-турецьки також можна цейлонський чай.
