Чай Тун Му Гуань Сяо Джун №018

«Високогірний Сяо Чжун»

Із заповідника Тун Му. Чай, зібраний і приготований на території заповідника Тун Му Гуань (桐木关). Це село розташоване за годину їзди від міста Уїшань, провінція Фуцзянь. Саме тут у XV столітті було вперше в історії зроблено червоний чай. Чайні посадки розташовані на висоті 1400 метрів над рівнем моря. Завдяки великій висоті чайні кущі ростуть у досить низькій температурі, через це присутність жучків зводиться до мінімуму, тож кущі не обробляють від комах.

Якщо ж говорити про технологічну обробку часе сировини, то тут роль грає тривале прогрівання на сосновому вугіллі, під час якого чайне листя просочується їхнім смолистим, димним ароматом.

Особливості вирощування. Місцевість

Історичний центр виробництва червоного чаю розташований на півночі провінції Фуцзянь, на території сучасного Уїшаньського Природного Заповідника. У кількох десятках кілометрів від Мальовничого Району УЇ — батьківщини улунів. Поширена думка, що саме тут червоний чай з’явився як вид.

Уїшаньський Заповідник — найбільша й добре збережена лісова екосистема в центральних субтропіках Китаю. Він простягнувся на 52 км завдовжки з півночі на південь і на 22 км завширшки зі сходу на захід, утворивши територію розміром 565 км² на стику провінцій Фуцзянь і Цзянсі. Понад 90% території заповідника становлять хвойні та бамбукові ліси, що стали домівкою для десятків рідкісних видів птахів, тварин і рослин.

«Королівство змій», «Царство комах», «Пташиний рай», «Ключ до генофонду видів» — ось лише деякі з неофіційних титулів Уїшаньського заповідника. Його часто називають кисневим баром — вміст негативних іонів кисню в повітрі тут досягає 90 000 на 1 см³ (вміст у міському середовищі — приблизно 200 іонів/1 см³).

1 грудня 1999 року Уїшаньський заповідник було занесено до списку всесвітньої культурної та природної спадщини ЮНЕСКО, що зробило його найбільшим об’єктом всесвітньої спадщини в Китаї.

На території заповідника розташовані 34 вершини висотою понад 1800 метрів над рівнем моря. Найвища з них — величний пік Хуанган, що відіграє роль природного кліматичного бар’єра. Взимку він зупиняє холодне північне повітря, а влітку — південно-східний океанічний мусон, формуючи теплий і вологий клімат, що ідеально підходить для зростання чайних кущів. У заповіднику протікає понад 150 річок, зокрема тут бере початок Цзюцюйсі, Річка Дев’яти Поворотів — головна водна пам’ятка стрімчастого району УЇ. Єдиний населений пункт у Заповіднику — село Тун Му. Місце, в якому з’явився червоний чай.

Село Тун Му Гуань. Ієрогліф 桐 (Тун) у назві села — це Павловнія, високе листопадне дерево, назване німецькими ботаніками на честь дочки імператора Павла I. (Один із них, Філіп Зібольд, поклав початок індонезійському чаю, нелегально вивівши чайне насіння з Японії на острів Ява).
木 (Му) — дерево
关 (Гуань) — застава, гірський перехід

Спочатку назва Тун Му Гуань (桐木关) позначала «заставу на старій дорозі», що перетинає гори УЇ та зв’язує провінції Фуцзянь і Цзянсі. Застава Тун Му Гуань збереглася до наших днів. Вона має вигляд кам’яного мосту, перекинутого через дорогу з миловидною башточкою.

У час, коли Китай був розділений на кілька незалежних держав, застава Тун Му мала важливе стратегічне значення. Вона слугувала спостережним пунктом із можливістю огляду всієї долини. Місце, віднесене на край світу для спостереження за загрозою вторгнення.
На висоті застави чай не росте. Його володіння знаходяться нижче і південніше, на території однойменного села Тун Му Гуань.

Тут слід зазначити, що китайське село як географічний суб’єкт — це не звичне нам поселення. Це ціла територія, часто велика, на якій можуть перебувати кілька окремих сіл. Так, село Тун Му Гуань містить 33 природні села із загальною чисельністю населення 1500 осіб.

Дегустація Тун Му Гуань ясно Чжун

У сухому вигляді — яскравий, ягідно-пшеничний аромат. Відчувається теплий аромат з тонами випічки і фруктів. Смак легкий, м’який, оксамитовий, соковитий, збалансований, яскравий, з відтінками порічкового листа, марципану, нотами червоних ягід. букет готового чаю ягідний (схоже на аґрус), з хлібною скоринкою, є кислинка, солодкість. Настій без щільності та важкості. Чай залишає довгий, свіжий посмак.

М’яко заварюється, приємно п’ється. Дбайливо зігріває душу і тіло.